Чому не готувалися до великої війни? Що думають українці?

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Попри те, що західні розвідки ще з початку листопада 2021 року попереджали публічно, що росія готує напад на Україну. Від перших попереджень до початку вторгнення у лютому 2022 року пройшло близько чотирьох місяців.

 Чому не готувалися до великої війни?

Запитання про те, чи була готова Україна до повномасштабного вторгнення, соціологи ставили декілька разів раніше, що наразі дає можливість відстежити динаміку настроїв за останній час.

Нинішнє дослідження громадської думки показало, що порівняно з результатами останнього опитування у вересні 2025 року оцінки громадян майже не змінилися.

Західні розвідки з початку листопада 2021 року попереджали публічно, що Росія готує напад. Від перших попереджень до початку вторгнення у лютому 2022 пройшло близько 4 місяців. На Вашу думку, Україна достатньо чи недостатньо зробила, щоби за цей час підготуватися до нападу?

 Переважна більшість українців – 78%  продовжує вважати, що Україна не зробила достатньо для підготовки до вторгнення.

У вересні  2025 року таких було 81%. Формально  - це різниця в межах похибки.

З них 28% вважають, що Україна скоріше доклала недостатніх зусиль, хоча дещо все-таки зробила. А решта 50% вважають, що зусилля України з підготовки були абсолютно недостатніми.

Частка тих, хто так вважає, зросла з 44% у вересні до 50% у грудні 2025 року. Для порівняння: у травні 2022 року так вважали лише 18%.

Отже, за 3,5 роки великої війни частка тих, хто вважає, що зусилля України були абсолютно недостатніми щодо підготовки до повномасштабного вторгнення, зросла майже уричі.

Якщо у травні 2022 року, частка респондентів, які вважали, що Україна зробила скоріше достатньо для підготовки російського вторгнення, хоча були певні прорахунки, становила 35%, то зараз так думають лише 10%.

Результати дослідження показали, що у всіх регіонах України більшість населення вважає, що докладених Україною зусиль було недостатньо. Що підготовка до війни була недостатня, вважають 83% респондентів на Заході країни, відповідно 79% і 78% -  на Сході і Півдні та 72% в Центрі.

Результати опитування свідчать, що серед українців немає однозначного бачення причин недостатньої підготовки до вторгнення.

Однак найбільше респондентів говорили, що політична влада не змогла докласти необхідних зусиль для підготовки. У грудні 2025 року так вважало 49%, у вересні 2025  року – 46%, у лютому 2025 року – 41%. Тобто є тенденція до зростання протягом року.

Крім цього, досить багато респондентів говорили про те, що саме населення не вірило і не готувалося  до війни належним чином. У грудні 2025 року так вважали  29%, у вересні – 35%.

Серед причин українці також називають вплив проросійських сил та агентів  - у грудні 2025 року так думали 18%, раніше – 17%, що військове командування не змогло докласти належних зусиль  - 15% у грудні і стільки ж  у вересні, що росія володіла занадто великими ресурсами  - відповідно 13% і 21%.  Респонденти наголошували також на  недостатній підтримці Заходу:  у грудні 2025 року так вважали 11%, у вересні – 15%.

Цікаво, що в регіонах –  на Заході, в Центрі, на Сході та Півдні думки респондентів  щодо причин неготовності України до великої війни майже не відрізнялися. 

 - Серед українців є сильний запит на справедливість за результатами великої війни, який, зокрема, включає і покарання відповідальних за можливо недостатню підготовку до вторгнення, - зазначає виконавчий директор КМІС Антон Грушецький. -  Водночас крім функції покарання важливим є визначення прорахунків і врахування їх на майбутнє. Тим більше, якщо дійсно в певний момент буде досягнуто «мирної угоди» з такою конфігурацією, яка буде означати, що росія зберігатиме загрозу для України і далі.

Нагадаємо, що в опитуванні КМІС у вересні 2025 року лише 10% українців вважали, що у разі реалізації мирного плану від Європи і України росія більше не нападе на Україну. Натомість 56% скоріше чи повністю вважали, що Росія спробує напасти знову. Тому безумовно важливим є врахування досвіду підготовки до подій лютого 2022 року.

- При цьому треба враховувати, що пересічні громадяни не є експертами та не володіють усією інформацією про перебіг підготовки до повномасштабного вторгнення 2022 року, тобто громадськість не може виступати остаточним  та надійним суддею, - вважають у КМІС. -  Це означає, що є потреба у фаховій дискусії, яка була би спокійною і конструктивною.

Соціологи вважають, що критичне осмислення минулого досвіду не має ставати заручником політичних ігор та використовуватися політичними опонентами для зведення рахунків.

Абсолютна більшість українців - 84% у разі проведення в Україні президентських виборів очікуватиме від свого кандидата завершення російсько-української війни, причому в найкоротший час.

Про це свідчать результати дослідження, проведеного глобальною міжнародною дослідницькою компанією Ipsos, яка спеціалізується на маркетингових дослідженнях та опитуваннях громадської думки, допомагаючи бізнесам та урядам різних країн розуміти ринки, настрої споживачів та суспільства для прийняття обґрунтованих рішень.

Суспільний запит на швидкий результат  щодо закінчення війни в українців вкрай високий: 60% опитаних готові дати новому главі держави не більше шести місяців для досягнення цієї мети, ще 27% — один рік. Лише 4% вважають прийнятним терміном весь президентський мандат.

На другому місці серед пріоритетів виборців - боротьба з корупцією. За це виступають 65% респондентів. Тут українські громадяни готові проявити дещо більше терпіння: 42% очікують відчутних результатів протягом пів року, 26% — протягом року, ще 17% припускають термін до двох років, а 16% готові потерпіти п'ять років.

Серед інших ключових очікувань українці називають запобігання подальшим бойовим діям - 56%, економічне зростання  - 55% і поліпшення рівня добробуту населення - 53%.Крім того, 43% респондентів очікують від наступного глави держави повернення українців з-за кордону, водночас 68% із них не готові чекати на це довше одного року.

Ще 41% вважають важливим повернення тимчасово окупованих територій і 55% з цієї групи очікують на результати протягом не більше ніж року.

Реформи судової та правоохоронної систем очікують 36% опитаних. При цьому 66% з них хочуть побачити зміни вже протягом першого року президентського терміну.

Водночас питання вступу України до ЄС і НАТО хвилюють меншу частину респондентів — 33% і 26% відповідно. Ці цілі українці розглядають як більш довгострокові: 37% готові чекати на вступ до  ЄС і 41%  - на вступ до НАТО понад два роки. Іншого чекають від кандидатів - 5% опитаних.  А 2% не чекають від наступного українського лідера нічого.

Читайте також:

«Суперпрогнозисти» щодо головних подій у 2026 році: куди президент завдасть наступного удару; "обміняти" Гренландію на… Україну; як заробити $400 000 на Мадуро?

"Громада" розповідає про важливі новини та злободенні теми, робить цікаві подкасти та яскраві відео про життя у громадах Харківського регіону, України та у світі.

Наша місія – просувати демократичні цінності, відповідальну журналістику та права людини.